Проби пера


Юні дарування - 2018 
Пащенко Маргарита, 4-Б клас

 Побачила прапор
Сім’єю їдемо в Дніпро:
Я дивлюся у вікно,
Дідусь їде на машині
Й щось розповіда дружині.
         
Мандруємо якимсь селом -
Хатки літають за вікном.
А я мрію та міркую,
В голові вірші рифмую...

Ось розкинувсь степ широко…
І куди не кинеш оком -
Бачу я пшеницю й жито.
Вже зерно у них налито!
          
По периметру комбайн
Збирає добрий урожай.
Зерно зсипає швидко в кузов,
Солому кида тюкогрузом.

І машини в ряд стають
Та зерно кудись везуть…
Вдалині - неба блакить
Ще й вода Дніпра блищить!
        
- Дідусю, любий, зупинись!
 Та навколо подивись!
 Ці ж яскраві кольори
 На державний стяг лягли!

Жовтий колір – це пшениця,
Синій – небо й Дніпра водиця!
Бачиш, прапор України?!
Це все є – МОЯ КРАЇНА!

Кравченко Кирило, 2-А клас
Місто моє рідне…
Ніби колискова…
Тут я народився,
Тут пішов до школи.
Тут моє дитинство -
Ніби Божий дар.
Зветься моє місто – Енергодар!

Корощенко Данило, 4-А клас

 Зимонька – Зима
 Закінчилася пора
Осінь промайнула,
Бо до нас  прийшла Зима
В гості завітала.

З року в рік, у той же час
Розмахнувши крила,
Приліта вона до нас
Знов помолоділа.

Сніг, мороз вона несе,
Хуртовини сильні.
Навкруги все замете
Всі будинки білі.

Закує ріки у лід,
Вікна розмалює
Зачаровує усіх,
Всіх вона дивує!

Від цієї краси
Подих завмирає.
Разом з Зимонькою ми
В казку потрапляєм.

Завмирають на землі
Всі кущі, дерева
В білосніжному вбранні,
Наче наречена.

Хоч на дворі заметіль,
Вітер мороз носить,
Але зимонька усім
Радість в дім приносить.

Ось така вона Зима
Сніжна – синьоока.
І гарнішої нема
У нас пори року!

Калугін  Богдан, 4-Б клас

Моє місто – Енергодар!
Привіт, моє місто!
Тебе я вітаю!
Я дуже пишаюсь,
Що я тебе маю!

По вулицям твоїм
Я люблю ходити.
Із деревцем кожним
Люблю говорити.

Люблю твою осінь,
І небо, і сонце…
Люблю споглядать
У вечірнє віконце.

Люблю, що ти світло
Країні даруєш,
І кожного дня мене
Дуже дивуєш.

То сірий, якийсь
Не причесаний наче,
І ніби сумуєш,
І ніби ти плачеш.

То сонячний, чистий ти,
Ніби смієшся!
Але мені рідним
Завжди ти здаєшся.

Ти – Батьківщина,
Що дана людям в дар!
Я люблю тебе,
Мій Енергодар!

Османов Ісмайил,  1-Б клас
                                                                                    
Моя країна – Україна!
 Чи є у світі наймиліша,
Душі моїй, Країна-Мати?
І мова її найрідніша
Її я буду сповивати.

Країна зветься – Україна!
Кохана! Рідная земля!
Тебе, як батьківську домівку,
Відстоювати буду я!

З давніх-давен, тебе рідненька,
Моя ти люба мати ненька,
Ворожа сила обіймала,
На долю люту прирікала…

Про муки всі ті та страждання
Кобзар писав оповідання.
Те, що в неволі він зростав

Та силу духу підіймав.
Своєму рідному народу
Писав про мову, її вроду.
Про те, як волю мові дав,
«Як соловейко щебетав».

Так! Нескореною була ти!
На захист стали всі солдати.
Ще в 41-м, 45-м, мені дідусь розповідав,
Як він тебе обороняв.

Минуть роки… Я помужнію…
Та більше в світі зрозумію.
На захист стану Батьківщини,
Як син великої родини.


Дудукіна Маргарита, 3-А клас
Мамо
        Мамо… Скільки у слові душі і тепла,
Коли ти смієшся, радію і я!
І сонце сяє нам світліше,
І небо стає яскравішим,
І буде на світі життя і любов,                   
Якщо живе материнська любов.


Гарматюк Данило, 2-А клас
         Школа
В школу я иду с утра
С радостью и гордостью!
Наша школа –лучшая!
В ней мои друзья.
Учитель наш - вторая мама,
Лучами светятся ее глаза.
И я уверен, что пройдут года
Мы будем помнить Вас всегда!.

Норіцин Максим, 2-А клас

Україна- моя Батьківщина
 Україна - моя ненька, рідна та єдина
Ліс,озера та луги - це одна родина
Скільки пташок голосних підіймають настрій,
Коли йду до школи я , бачу їхню радість.

Скільки є в тобі любові, доброти та миру.
Хочу, щоб жила ти завжди, ненько, Україно!
Коли підросту ще трохи - буду захищати,
Щоб пишалася ти мною і пишалась мати.

Корчинська Дар'я, 1-Бклас

Перший раз у перший клас
Свято прийшло до нас!
Перший раз  - у перший клас.
Діточки з квітами йдуть,
Шкільну форму одягнуть.

Гарні портфелі з собою взяли,
Зошити  й книжки до них поклали.
Ручка синя хоче вже писати.
Олівець спішить на лист,
щоб намалювати.

Довго вересень чекали!
До нього дні ми рахували!
Свято в нас, свято в нас-
Перший раз - у перший клас!

Корощенко Данило, 4-А клас

Безпека – це життя
Якось  тато діточкам
Про вогонь розповідав
Що без нього тяжко жити
Як дорослим так і дітям.

Ще із давніх літ, коли
Були перші люди
Вони винайшли вогонь
Що існує всюди.

Без вогню нема тепла
Смачного сніданку
Шашликів на свято вам
Не зготує татко.

Не влаштує при свічках
Романтичний вечір,
Ще вогонь живе в серцях
З ним й душі тепліше…

Але будьте із вогнем
Дуже обережні
Бо він дружить лише з тим
Хто цінує дружбу.

Для розваг і для ігри
Сірники не брати
Жартувати із вогнем
Раджу вам… не варто.

Він все спалить на шляху
Силу міцну має
Бо не любить він коли
Його не поважають.

Тому мої діточки
Правила ці знайте:
Бо безпека- це життя
Завжди пам’ятайте!!!

Наші діти - талановиті поети -2017
Однорідні члени речення    Автор: Біюн Микита, 4-Б
 Що воно таке за штука:
Члени однорідні?
Розберусь –но я отут,
Знання ці необхідні!

Наступила в класі тиша.
Сіли рівно Таня, Міша,
Костя, Даша та Аріша,
Наче в нірці миші.

Самостійну ми писали,
В бік не позирали,
До сусіда, чесно скажем ,
ми не заглядали!

Лікували перевтому
медики нам медом,
Потім йодом, потім глодом,
Потім теплим пледом.

Всі ми різні: синьоокі,
Стрункі, яснолиці,
Милі та червонощокі,
Жаль, не без’язикі.

Встали струнко, тихо, рівно!
Вчительці аж дивно.
Однорідні члени ми
 вивчимо все рівно!

Мій любий край, моя країно!    Автор:  Бондаренко Тимур 2
 Мій любий край, моя країно!
Є сонце, небо і вітри,
Росте овес, пшениця, жито,
І ми ростем…
Із давнини
Так повелося: поля родючі,
Є тут моря, річки, ліси.
І загалом - наша країна
Невимовної краси!

Бо наша мова  - солов’їна,
і клімат - лагідний м’який,
Душа людська - співоча, дивна,
Народ наш добрий, а не злий!

Я люблю свою країну!
І коли я підросту -
працюватиму на славу й
будуватиму державу!

А поки що я  - школяр…
Часто з сім’єю мандрував,
В різних вже місцях бував,
І коли водій спитав:
«Звідки ти такий кмітливий?»
Гордо, голосно сказав:
«Я - з найкращої країни!
Моя ненька - У К Р А Ї Н А !»

                            Осень     Автор:  София Лапченко 3-Б
 Осень, словно сказка, яркая раскраска.
Красный, желтый, золотой –
Выбирай себе любой!
И деревья, и кусты вмиг преобразились.
А рябина и калина красотой налились.
Вот такие чудеса осень сотворила,
Чтобы наш любимый край
Стал неповторимым!

                 Осень и мы    Автор:   Екатерина Деркач 3-Б
 Раз, два, три, четыре, пять.
Пришла осень к нам опять.
Всю листву позолотила,
Землю дождиком умыла.
Птицам в тёплые края
Улетать уже пора.
Ну, а мы грустить не будем,
В осени есть польза людям:
Все поля надо убрать,
Чтоб удачно зимовать.
Я же с мамою и с папой
За грибами в лес хожу.
Грузди, белые, маслята
Без труда я нахожу.
Раз, два, три, четыре, пять.
Будем зиму в гости ждать.

            Мій рідний край    Автор:   Філіпп Сєрік, 3-Б
 Мій рідний край!
Який чудовий!
Коли цвітуть поля, лани,
Коли навколо небо ясне,
І маки, мов чарівні сни.

Коли йду стежкой понад річкой,
Коли шумлять поля й гаї.
А я – маленький українець.
Немає кращої  землі.

Я бачу райдугу у небі
І всі чарівні кольори.
Радію, що я народився
В найкращім місті на Землі.

Буду я природе другом  Автор:  Муштаков Дмитрий, 3-А
 Буду я природе другом,
Соберу я всех друзей,
Приберем мы в парке мусор
Для защиты всех зверей.
Посажу молодые деревья,
И растения все полью,
И букашке и жучку
В жизни всем я помогу.
Я хозяин природы всей!
Сберегу её! Буду добрей!

Мій рідний край - моя земля!   Автор:  Корощенко Данило, 3-А
 Нема ріднішої землі,
Де перше слово ти промовив,
І крок невпевнено зробив,
Але ж такий в житті важливий.

Мій рідний край - моя земля,
Де народився і зростаю,
Де я навчаюсь і живу,
Пізнаючи красоти краю.
Тут сходить сонце кожен день,
Промінням душу зігріває.
Цвітуть безмежнії лани,
Пташки по-іншому співають.

У нас є все: поля, степи,
Гори Карпати й синє море,
Земля родюча і ліси,
Гучні, бурхливі водоспади.
А мова, мов струмок дзвінка
Лунає у піснях народу,
А наші звичаї, свята,
Ніде немає більш такого.
Люби, шануй свій рідний край,
Зростай з любов’ю в добрім серці.
І головне - не забувай,
Де народився – рідний край!
І де б не був ти на землі,
Завжди повернешся додому.
Бо гарно й любо в тій сім`ї,
Де поруч з рідними людьми.

Осінь-чарівниця     Автор: 2-А, Безверха Катерина
 Подивись, як Осінь-чарівниця
Ніби пензлик чарівний дістала.
Та на радість малюкам й звірятам
Навкруги все вмить розфарбувала.

Стало листячко таким жовтогарячим,
Виноград багряний достигає.
Груші й яблуні –наших садів прикраса,
Всіх дітей гостинно пригощають.

Вітерець подує, й тихо-тихо
Закружляє листя, мов у вальсі.
Й візерунком дивним і прекрасним
Вистилає килим, як у казці.

Крапельки дощу, немов перлинки.
В павутиння вплетені намистом.
Господинею чарівна Осінь
Впевнено крокує нашим містом

Золоте листячко         Бровко Дмитро,  2-А
Зашепотіло листячко на дворі:
"Гаями суне осінь золота,
Повзуть тумани низько  на Подолі,
І незабаром прийде вже зима".
А вітерець все дужче повіває,
Мотає гіллям і туди, й сюди.
З дерев він швидко листячко зриває
Вкриває землю золотом ясним.


Поездка на фестиваль в Черногорию         Автор:   Пащенко Рита, 3-Б
Шёл автобус из Херсона
И забрал нас всех от дома.
По долинам и по взгорьям
Он привез нас в Черногорье.

Мы проехали шесть стран-
Чуть помялся наш кафтан…
Кашу ели, чай мы пили
И с друзьями говорили…

Как приехали туда-
Нас сразила красота.
Горы, пальмы и вода
Покорили навсегда.

В вышиванках мы отрядом
Шли по улицам парадом.
Гордо песни напевая,
Украину прославляя.

Были люди со всех мест-
Невозможно перечесть.

Фестивальную площадку                  Покоряли по порядку.
За болгарским хороводом
Мы предстали пред народом
Показав задор, сноровку,
Украинскую «веревку»,
«Карусели и голубцы»
Все мы были молодцы!

«Фольк» мы с блеском танцевали,
Трюки тоже показали.
Чарлистонцы молодые -
Маленькие, озорные…

За участие награды
Привезли из-за ограды…
Накупались в море сладко -
Хоть волна была негладкой.

Нас по морю покачала
Нам кораблик погоняла…
Мы увидели там свет,
А вернулись мы в обед.

Моя країна Україна…Поздняков Сергій, 2-А клас
 Моя країна Україна –
Мій любий край.
Вона, мов птах, і дивна, і красива,
А голос, вірно – тихий гай.

Я люблю свою країну,
Тішусь вродою її.
І колись, в найближчу днину,
Ми пізнаємо її:
І красиву й мирну, сильну,
Для народу,  дивно вільну.

                Мой котёнок      Автор: Биюн Ксения1-А
 У меня живёт котёнок,
Очень я его люблю!
Он как маленький ребёнок,
Рыбкой я его кормлю.

У котёнка кличка- Рыжик,
Он как солнце – золотой.
И проворный словно чижик,
И послушный котик мой.

По утрам меня он будит
Мокрым носиком: «Вставай»!
Ночью спать со мной он будет
И мурлыкать: «Засыпай»!

У двери сидит Рыжуля:
«Ты куда? Не уходи!»
«В школу я, мой красотуля,
Не скучай, и дома жди!»

Наш рідний край - моя Країна    Автор:  Здравчєва Олеся, 2-А
Наш рідний край - моя Країна.
Рідненька мила і єдина
Співуча мова соловїна
У кожнім серці – мов перлина
Наш рідний край – моя Країна
Волошки, жито і калина
Небо блакитне і стежина
Вродлива наша Батьківщина.


Воспоминания о лете…      Автор:  Калугин Богдан3-Б
Как с семьей провел я лето –
Расскажу сейчас об этом!
Путешествовал я много…
Первая моя дорога
Была в Харьков. Мы с бабулей
Долетели туда пулей
На шикарной электричке
К маминой родной сестричке.
На свой первый выпускной
Пригласил братишка мой
И меня, и папу с мамой –
Был Андрюшка лучший самый!
А потом гуляли в парке…
Как люблю я город Харьков!
Здесь (хочу сейчас признаться)
На метро люблю кататься,
И по улицам старинным
прогуляться с тетей Ниной.
Не скучал я ни минуты!
В общем, лето начиналось круто!
Хочется спросить – не скрою:
Как же лето – и без моря?
Был сначала на Азовском.
Позже – на море заморском.
Это Черное, в Крыму.
(До сих пор я не пойму,
И как же тут не удивиться –
Крым теперь ведь ЗАГРАНИЦА!)
Накупался, нанырялся,
С лука в тире настрелялся.
Читал на море очень мало,
Хотя и мама заставляла.
В Крыму дельфинов насмотрелся,
На теплом солнышке нагрелся,
Узнал Самиру из Казани –
Девченку с карими глазами.
С папулей по горам бродили,
Активно отдых проводили!
Был в первый раз я этим летом,
Где любят отдыхать все дети…..
Так это ж лагерь!!! Догадались?
Да вы, наверно, не старались!
Меня там обучили мигом
Спортивным интересным играм!
Соревнований много было.
Там стал «Отряда Заводилой».
Никто там не сидел без дела.
А время быстро пролетело…
Скучать я за друзьями буду
И лагерь «Дружба» не забуду!
Не только летом я гулял,
А и на даче помогал:
В саду деревья поливал,
На грядках сорняки сапал.
Да, летом было очень классно!
Но я соскучился за классом!
Хочу читать, писать в тетрадке,
Решать задачи и загадки.
Повода словам не дам:
«Будь внимательней, Богдан!»
Обещаю не лениться!
Что ж, вперед, пора учиться!!!

Батьківщина   Автор : Старусєв Тимофій, 2-Б
 Метелик над полем вільно кружляє,
Яблуні й вишні цвітуть у саду.
Сонечко в небі високо сяє,
Гріє промінням айстру бліду.
Вітер колише колосся у полі,
Пташечка тихо цвірінька в гаю.
Річка тече між камінням поволі.
Як я люблю Батьківщину свою!
Діти маленькі захоплено грають,
Весело й дзвінко лунає їх сміх.
Люди подивляться – й посмішки мають,
Радіють вони з тих дитячих потіх.
Дівчина гарна сидить вишиває
Коханому хлопцю білий рушник.
Десь у гіллі соловейко співає,
Його ти послухай – ось сум твій і зник.
Усе це і є моя Батьківщина
А ще й вітерець,  і трава, і земля.
Усе, з чого зроблена наша країна,
То є Батьківщина-ненька моя.
Люблю я її і душею, і серцем.
Назавжди залишуся жити на ній.
Дай Боже здоровя і щастя всім людям
Навіки на славній Батьківщині моїй.


 Я люблю наш рідний край   Автор: Здравчєва Анастасія, 2-А
 Я люблю наш рідний край
Природу гарну як у казці
Козацький рід неначе рай
Це наше українське щастя
Я люблю наш рідний край
Найкраща в світі це Країна
Це моя ненька Україна
І найщасливіша родина.

Твір за прислів’ям «Добре ім’я – найкраще багатство!» Шевчук Софія, 3-А
 На мою думку, це наймудріші слова. Для мене «Добре ім.`я» - це насамперед честь, совість, порядність. І коли, я чую цей мудрий вислів, я задумуюсь, чи кожна людина замислюється над змістом цих слів?
З честю і гідністю наш народ відстоював мир в нашій державі. З честю і гідністю наші воїни бились з ворогом, не дозволяючи собі навіть потрапляти в полон. Віддаючи перевагу смерті. Тим самим зберігали своє добре ім.`я мужнього воїна.
І мені дуже хочеться, щоб це прислів`я стало стилем життя кожної сучасної людини, родини.
«Добре ім`я» - найцінніше багатство кожного українця.

Немає коментарів:

Дописати коментар